Днями відзначалося 70 років депортації українців до Сибіру. 21 жовтня 1947 року протягом доби понад 76 тисяч осіб посадили на потяги і вивезли далеко від рідних домівок. Ця операція отримала назву «Захід». Не оминула вона і Тернопільщину.
Поет Богдан Кушнірик на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук розповів, як йому вдалося уникнути депортації.
«70 років тому і мене мали вивезти із мамою на Урал. – пише він. – Але дідусь випросив у священика фальшиву виписку про мою смерть.
Таким чином я став Ганиш Богдан Григорович. Хоча у селі і були зрадники, але ніхто про це не доніс владі. До 1953 року, року смерті Сталіна я і не підозрював, що я не син Григорія Федоровича і Анни Теодорівни, а внук.
І лише після смерті тирана дідусь розповів мені, що мого батька Кушнірика Євстахія Івановича, який був писарем у штабі УПА, розстріляли у «Воркутлазі». Саме тоді мені і повернули прізвище батька.
Але Урал мене все ж не обминув. Микита Хрущов придумав, що випускники 1960 року для вступу в інститути повинні мати 2 роки робочого стажу. Мій ровесник із Пермі, якого туди вивезли разом із батьками порадив вступати саме на Уралі, бо там постійний недобір абітурієнтів. Я вибрав Челябінський інститут механізації і електрифікації сільського господарства. І рівно 10 молодих років я таки віддав Уралові».
Джерело.
