Алла Квач – мати п’ятьох дітей. Народила двох доньок та трьох синів. Середнього сина звали Орестом. Орест Квач закінчив Київський військовий ліцей імені Івана Богуна, був спортсменом, громадським активістом із відверто націоналістичними поглядами. Пройшов Майдан. А після Майдану пішов добровольцем на війну.
Матері сказав, що їде на звичайнісінький вишкіл – не хотів, щоб хвилювалася.
27 липня 2014 року він, розвідник батальйону “Айдар”, загинув у боях за Георгіївку та Лутугине, що на Луганщині. Загинув страшно: опізнали бійця лише за шевроном, який для нього власноруч, як оберіг, вишила наречена. Ховали Ореста у закритій труні. Йому було лише 23 роки.
Алла Квач зізнається: після поховання сина довго не могла спати. Лежала вночі з розплющеними очима, вдивлялась у темряву і – згадувала.
Згадувала сина – завзятого, цілеспрямованого, безстрашного хлопця, який щиро вірив, що цей світ цілком можливо змінити. Хлопця, який міг годинами про це сперечатися із дорослими чоловіками, які вже встигли втратити надію. А ще згадувала саму себе, молоду – “до народження п’ятьох дітей, до усіх цих баняків”. Згадувала ту далеку людину, яка, як і Орест, мріяла про краще майбутнє для своєї країни.
Так мати бійця дійшла висновку: потрібно діяти. І наважилась на це. Сьогодні вона – міський голова Заліщиків, що на Тернопільщині. “Все, що роблю, звіряю по своєму синові, по його ідеалах, по його стремліннях. Орест є моїм щитом і моїм мечем”, – каже Алла Квач
Джерело.
