Влада на Тернопільщині зізналась про безнадійно застаріле

В області нові орієнтири у розвитку музейної справи.
До збереження та пропагування таких щедрих подарунків історії та природи, як на Борщівщині, маємо підходити інноваційно.


Так вважає голова обласної ради Віктор Овчарук, повідомляє прес-служба обласної ради.
На цьому голова облради наголосив, перебуваючи на Борщівщині із робочим візитом. Зокрема, Віктор Овчарук зазначив: «Ми неодноразово говорили, і з цим усі погоджуються: нинішній підхід в краї, як і в державі в цілому, а в Борщівському краєзнавчому, зокрема також, до музейної справи безнадійно застарів. Необхідно кардинально міняти підходи та концепцію діяльності. Які б багатющі фонди не були у музеї, якими б шедеврами чи артефактами він не володів без сучасної концепції, здатної заохотити людину піти у музей, відвідувачів у ньому не збільшиться, а відтак успішнішим він не стане. Буваючи із робочими візитами за кордоном, ми неодноразово знайомилися із роботою місцевих музеїв. Висновки очевидні: необхідне повне переформатування роботи музеїв, а для цього потрібні кошти.



До прикладу, Люблінський музей на два роки пішов на повну реконструкцію, але, щоб це зробити, він виграв гранти на 220 мільйонів злотих. Відтак ми, щоб удосконалитись, повинні стати цікавими для грантодавців».

Нагадаємо, у минулому році було підписано відповідну угоду між Люблінським музеєм та музеями Тернопільщини щодо співпраці. Угодою передбачені реалізація історичних проектів від найдавніших часів. Зокрема, археологічні та історичні проекти від Черняхівської культури та Київської Русі до періоду ІІ Світової війни; етнографічні, мистецькі та літературні проекти, навчання наших музейних фахівців.

Підбиваючи підсумки зустрічі із колективом Борщівського обласного комунального краєзнавчого музею, Віктор Овчарук підкреслив: «Європейські фахівці стверджують: важливо розуміти, за чим відвідувач може прийти – за новими знаннями, емоціями чи, може, щоб поспілкуватися у цих умовах із родиною або друзями. Відвідувач, кажуть європейські музейники, так само вагомий, як і експонати. Тому нам необхідно наздоганяти світові тенденції. Недостатньо просто взяти і розташувати експонати у залі, які б цікаві вони не були. Коли ми експонуємо щось, це є своєрідною формою комунікації, а комунікація вимагає двох учасників – того, хто звертається, і того, до кого звертаються. І ще одне наднеобхідне: те, що експонати мають з’явитися онлайн, тоді людина зможе їх проглянути, а це збільшує шанси на те, що ця людина прийде у музей. Люди завжди хотітимуть бачити експонат наживо, а це – далеко не те саме, що можна побачити онлайн. Але в мережі ми можемо їх заохотити, зацікавити, а, можливо, чогось навчити чи щось придбати»

Джерело.