В Україні зареєстрували політичну партію проросійського блогера Анатолія Шарія під назвою “Партія Шарія”.
Про реєстрацію партії Шарія свідчить інформація в Єдиному держреєстрі юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції.
Раніше Шарій на Youtube-каналі повідомив про реєстрацію своєї партії.
“Партія Анатолія Шарія іде на вибори в парламент. Зважаючи на те, що жодних олігархів поряд з нами немає, нам потрібні допомога. Це, звичайно, не гроші, тому що гроші в нас є”, – сказав Шарій у своєму відеозверненні.
Натомість він попросив допомогти створити логотип партії, лого для Facebook, слогани та інше. Шарій також оголосив про набір мажоритарників, які балотуватимуться до парламенту від імені його політсили.
Я не розповідатиму вам про те, що ми писатимемо якісь суперважливі закони, що ми прийдемо і ви отримаєте європейські пенсії і так далі. Ні, ми йдемо карати. Вогнем і мечем.
Якщо ми пройдемо, то це буде найвеселіша після обрання Зеленського подія,
– сказав Шарій.
Що відомо про Анатолія Шарія?
Відомий в інтернеті українофоб родом з Києва, відеоблогер, колишній журналіст, російський пропагандист. З 2014 року зняв чимало відеороликів з їдкою критикою української влади з перекручуванням фактів, упередженістю, прикрашанням, сарказмом та явною проросійською риторикою. Рідна сестра Олена називає Анатолія аферистом, злодієм і педофілом.
У так званій своїй журналістиці Шарій з’явився в 2005 році у віці 27 років. До того був завсідником казино з яскраво вираженою ігровою залежністю. Грати почав у 17 років і за 9 років гульні встиг спустити сотні тисяч доларів.
Паспорт Шарій отримав тільки у віці 25. Для отримання документа була потрібна виписка з військкомату. Але в армії Шарій не служив, а щоб уникнути військової служби, за даними ЗМІ, – викрав з військкомату особисту справу.
Журналістська діяльність:
Свою любов до гральних закладів Анатолій переніс на нову професію і прославився серією гучних журналістських розслідувань про гральний бізнес.
Перший досвід в журналістиці Шарій отримав у глянцевих виданнях “Наталі”, “Единственная”, “Полина”. Працював у газетах “Сегодня” і “Московський Комсомолец”. У 2008 році очолив відділ розслідувань сайту “Обозреватель”, яким керував протягом 4 років.
У 2009 році опублікував матеріал про одеський дитбудинок “Перлинка”, в якому стверджував, що дитбудинок використовується як прикриття борделю для педофілів. Через рік суд визнав Шарія винним у наклепі і той заплатив позивачам моральну компенсацію.
Кримінальні справи та розшук:
У 2011 році Шарій двічі вистрілив у відвідувача київського кафе з травматичного пістолета і проти нападника порушили кримінальну справу. Того ж року в авто Шарія стріляли, проте сам він не постраждав. Згодом стало відомо, що Шарій інсценував замах на себе і проти нього відкрили другу справу.
У 2012 році Шарій був оголошений у всеукраїнський розшук. До того моменту він уже встиг втекти з країни, незважаючи на подвійну підписку про невиїзд. За чужим паспортом Шарій виїхав до Москви, звідти – в Нідерланди. Згодом йому надали статус політичного біженця в Литві на 5 років і вид на проживання в ЄС. Кримінальні справи проти себе утікач пояснював переслідуванням з боку влади Януковича.
Але вся допомога в поваленні “банди Януковича” від Шарія полягала лише в тому, що він мовчав і не свідчив аж до початку в Україні Революції Гідності. У 2013 році втікача заарештував Інтерпол за запитом української влади. Проте там буквально за день відмовили Україні в екстрадиції Шарія.
Пропаганда:
З початком Євромайдану Шарій створив на YouTube свій канал, де почав публікувати відео з розбором подій в Україні. Основна тема сюжетів: викриття “фальсифікацій” в українських ЗМІ. При цьому власні “викриття” Шарія правдивістю особливо не відрізняються.
Сюжети Шарія регулярно дискредитували Революцію Гідності та її лідерів, Збройні сили України в ході конфлікту на Донбасі і Нацполіцію. Шарій намагався висвітлювати події з життя “ЛДНР”. З 2017 року критикує опозиційні сили в Росії, зокрема Олексія Навального.
Найяскравіше свою позицію українофоба Шарій показав тим, що у грубій формі назвав жителів Західної України людьми другого або навіть нижчого сорту.
Тим часом у російській пресі Шарій охарактеризований як людина з іменем, яке “стало символом чесної і неупередженої журналістики”.
Джерело.
