Безналичный курс доллара начал постепенно подниматься после двухнедельного провала (на 33 копейки).
24 февраля цена межбанка приподнялась на 3 копейки, и закрепилась в рамках 26,92-26,95 грн./$, пишет Страна.
Это, конечно, немного, ведь в другие дни курс доллара за день падал на 10-15 копеек. Впрочем, это вполне может быть началом новой тенденции — подорожания доллара.
Три причины укрепления гривны
В последние две недели февраля его курс падал главным образом по трем причинам. Во-первых, из-за двух налоговых кампаний: до 17 февраля нашим предприятиям нужно было уплатить налог на прибыль за 2016 год, а вчера они рассчитывались по ежемесячным платежам в бюджет. Гривневых средств у экспортеров не хватало, потому они активнее возвращали в Украину валютную выручку (раньше позволенных Нацбанком 120 дней), и продавали ее на межбанке.
Вторая причина удешевления доллара — посевная. Активнее распродавать валюту начали аграрные хозяйства, которым остро требуется гривна для закупок семян, удобрений и горюче-смазочных материалов.
При этом на межбанке не ощущалось значительного роста спроса на валюту — это третья причина укрепления гривни. Потому бакс через день выходил покупать Нацбанк, пополняя свои золотовалютные резервы.
Все дело в том, что в период глобальных налоговых платежей у импортеров не хватает оборотных средств — у них просто нет гривни для валютных покупок. Если до кризиса они в это время активно кредитовались в банках (чаще всего в режиме овердрафта), то в последние годы финансисты крайне вяло выдают новые займы. Потому раздобыть денег стало намного сложнее.
Не сработало
Что не помогало укреплять курс гривни — это действия Нацбанка. На днях он своим постановлением №13 немного смягчил требования к операциям на межбанке, но финансисты уже успели назвать их косметическими. Как бы чиновники не нахваливали свою лояльность, банкиры не подтверждали важность нацбанковских новаций.
Не сказался на межбанке и курсе доллара энергетический кризис. Пока. Несмотря на то, что металлурги уже начали сокращать производство стали, они пока еще заводят в страну валютную выручку и продают ее на торгах. И даже, если какие-то предприятия делают это в меньших объемах, недопоступления от них с лихвой компенсируют аграрии. Именно они стали крупнейшими поставщиками доллара в страну.
Если не случится никаких природных катаклизмов (вроде снега в марте, как было несколько лет назад) или других форс-мажоров, то аграрии продолжат затаривать межбанк валютой еще месяц-полтора. Потому даже если у сталеваров начнутся финансовые проблемы из-за приостановок/остановок производств, валютный рынок и курс сразу не ощутят этих проблем. Но если энергетический кризис затянется на более продолжительное время, то гривна точно пострадает.
Без валютной выручки металлургов безналичный курс может с легкостью оказаться на уровне 30 грн./$, а может пойти и дальше. Даже при условии возврата валютных ограничений, которые Нацбанк поэтапно отменяется с прошлого года. Кстати, в НБУ уже начали просчитывать возможные потери: руководитель центробанка Валерия Гонтарева заявила о возможной потере валютным рынком около $2 млрд.
Доллар будет дорожать
Но это все будущее. В настоящем на межбанк будет давить два сезонных фактора. Первый — это предстоящие выплаты по НДС, которые стало регулярно проводить Госказначейство. Как только экспортеров прибавится гривни, они станут с меньшим размахом распродавать свои валютные поступления (по требованиям Нацбанка, предприятия обязаны выбрасывать на межбанк лишь 65% валютных поступлений, а 35% могут оставлять себе и тратить как пожелают). В тоже время поступления от НДС наверняка разогреют аппетиты импортеров, и те станут активнее скупать валюту — спрос на доллар должен подрасти.
Второй фактор также будет подогревать спрос на валюту. Он связан с регулярной репатриацией дивидендов — в начале каждого месяца доллар покупается на межбанке и выводится из страны. Нацбанк разрешил это еще в прошлом году, и получил регулярные всплески спроса на доллар. Некоторые из них он, конечно, гасит — продает доллар из золотовалютных резервов, но не все и не в полном объеме.
Ожидается, что валютный спрос на доллар начнет доминировать уже с середины следующей неделе. И курс межбанка вполне может подтянуться с нынешних 26,92-26,95 грн./$ до 27,20-27,30 грн./$.
Наверняка за ним приподнимется и цена наличного доллара. За последние две недели она рухнула на продаже валюты с 27,50 грн./$ до 27,0 грн./$, и только сегодня немного приподнялась — до 27,05 грн./$. Курсы касс и черного рынка двигались вслед за межбанком, и скорее всего продолжат и дальше так себя вести, если не оживиться валютный спрос со стороны населения.
В феврале украинцы неактивно скупали доллар. Оживить их интерес может ажиотаж на межбанке или выплаты компенсаций крупным вкладчикам Платинум Банка (выплаты вкладчикам уже идут и их 4851 / 10000
УКРАИНСКИЙ
Безготівковий курс долара почав поступово підніматися після двотижневого провалу (на 33 копійки).
24 лютого ціна міжбанку підвелася на 3 копійки, і закріпилася в рамках 26,92-26,95 грн./$, пише Країна.
Це, звичайно, небагато, адже в інші дні курс долара за день падав на 10-15 копійок. Втім, це цілком може бути початком нової тенденції — подорожчання долара.
Три причини зміцнення гривні
В останні два тижні лютого його курс падав головним чином з трьох причин. По-перше, з-за двох податкових кампаній: до 17 лютого нашим підприємствам потрібно було сплатити податок на прибуток за 2016 рік, а вчора вони розраховувалися по щомісячним платежам до бюджету. Гривневих коштів у експортерів не вистачало, тому вони активніше повертали в Україну валютну виручку (раніше дозволених Нацбанком 120 днів), та продавали її на міжбанку.
Друга причина здешевлення долара — посівна. Активніше почали розпродавати валюту аграрні господарства, яким гостро потрібна гривня для закупівлі насіння, добрив і пально-мастильних матеріалів.
При цьому на міжбанку не відчувалося значного зростання попиту на валюту — це третя причина зміцнення гривні. Тому бакс через день виходив купувати Нацбанк, поповнюючи свої золотовалютні резерви. Вся справа в тому, що в період глобальних податкових платежів у імпортерів не вистачає обігових коштів — у них просто немає гривні для валютних покупок. Якщо до кризи вони в цей час активно кредитувалися в банках (найчастіше в режимі овердрафту), то в останні роки фінансисти вкрай мляво видають нові позики. Тому роздобути грошей стало набагато складніше.
Не спрацював
Що не допомагав зміцнювати курс гривні — це дії Нацбанку. Днями він своєю постановою №13 трохи пом’якшив вимоги до операцій на міжбанку, але фінансисти вже встигли назвати їх косметичними. Як би чиновники не вихваляли свою лояльність, банкіри не підтверджували важливість нацбанківських новацій.
Не позначився на міжбанку і курсі долара енергетична криза. Поки що. Незважаючи на те, що металурги вже почали скорочувати виробництво сталі, вони поки ще заводять в країну валютну виручку і продають її на торгах. І навіть, якщо якісь підприємства роблять це в менших обсягах, недонадходження від них з лишком компенсують аграрії. Саме вони стали найбільшими постачальниками долара в країну.
Якщо не трапиться ніяких природних катаклізмів (зразок снігу в березні, як було кілька років тому) або інших форс-мажорів, то аграрії продовжать затарювати міжбанк валютою ще місяць-півтора. Тому навіть якщо у сталеварів розпочнуться фінансові проблеми через припинень/зупинок виробництв, валютний ринок і курс відразу не відчують цих проблем. Але якщо енергетичний криза затягнеться на більш тривалий час, то гривня точно постраждає.
Без валютної виручки металургів безготівковий курс може з легкістю виявитися на рівні 30 грн./$, а може піти і далі. Навіть за умови повернення валютних обмежень, які Нацбанк поетапно скасовується з минулого року. До речі, НБУ вже почали прораховувати можливі втрати: керівник центробанку Валерія Гонтарєва заявила про можливу втрату валютним ринком близько $2 млрд.
Долар буде дорожчати
Але це все майбутнє. У цьому на міжбанк буде тиснути два сезонні фактори. Перший — це майбутні виплати ПДВ, які стали регулярно проводити Держказначейство. Як тільки експортерів, додасться гривні, вони стануть з меншим розмахом розпродавати свої валютні надходження (за вимогами Нацбанку, підприємства зобов’язані викидати на міжбанк лише 65% валютних надходжень, а 35% можуть залишати собі і витрачати як побажають). Водночас надходження від ПДВ напевно розігріють апетити імпортерів, і ті стануть активніше скуповувати валюту, попит на долар повинен підрости.
Другий фактор також буде підігрівати попит на валюту. Він пов’язаний з регулярною репатріацією дивідендів — на початку кожного місяця долар купується на міжбанку і виводиться з країни. Нацбанк дозволив це ще в минулому році, і отримав регулярні сплески попиту на долар. Деякі з них він, звичайно, гасить — продає долар із золотовалютних резервів, але не всі і не в повному обсязі.
Очікується, що валютний попит на долар почне домінувати вже з середини наступного тижня. І курс міжбанку цілком може підтягнутися з нинішніх 26,92-26,95 грн./$ до 27,20-27,30 грн./$.
Напевно, за ним підніметься і ціна готівкового долара. За останні два тижні вона впала на продаж валюти з 27,50 грн./$ до 27,0 грн./$, і тільки сьогодні трохи піднялася — до 27,05 грн./$. Курси кас і чорного ринку рухалися слідом за міжбанком, і швидше за все продовжать і далі так себе вести, якщо не пожвавитися валютний попит з боку населення.
В лютому українці неактивно скуповували долар. Оживити їх інтерес може ажіотаж на міжбанку або виплати компенсацій великим вкладникам Платинум Банку (виплати вкладникам вже йдуть і їх загальний обсяг повинен скласти майже 5 млрд. грн.).
Джерело.
