Подружжя пенсіонерів урятувала від голодної смерті кволого кількамісячного бузька. Лелеченя покинули батьки в районі Вищих Луб’янок на Тернопільщині, йдеться в сюжеті ТСН.
Перед тим як відлетіти у вирій, його батьки довго кружляли над гніздом. Вони до останнього вірили, що їхнє пташеня підійметься у небо. “Вона так клекоче і так крилами тріпоче біля нього, а він сів і сидить. Вона тоді злетіла вниз. Походила, походила, весь час вгору дивиться і так тими крилами.
Далі подивилися і полетіла. І знаєте, мені аж сльози вийшли на очі”, – зізнається Стефанія Боднар.
Після того, як лелеки таки покинули пташеня, малюк декілька днів сидів сам у гнізді. Тоді селяни вирішили його звідки якось дістати. На поміч покликали сусіда. “Принесли драбини, я думаю, поки ті драбини, одна драбина не досягне, хотіли дві зв’язати. Я виліз так”, – розповів Ярослав Вербицький. Він видерся на саму верхівку 14-метрового дерева. Коли спускався, то впав, але зачепився за гілку – саме тому і чоловік, і птаха залишилися неушкодженними.
Пташеня досі сумує за лелеками. Прийомні батьки це відразу помітили і нарекли його Журавкою. “Бо воно ще трохи журиться, помаленьку звикає до нашої обстановки”, – каже Ігор Боднар. Нове оточення – свійське. Кицька Соня, дві кози Маня та Параня, бик та порося. Харчування триразове, продукти домашні. Пташеня любить сир і рибу.
Журавка уже став домашнім улюбленцем. Господарі спеціально для нього на десерт виловлюють молюсків у ставку. Внуки пенсіонерів, як уміють, навчають літати. Уже і визначили йому місце для зимового квартирування – на сіні коло козочки. Але попри піклування та любов нової родини, лелека щодня вирушає у мандрівку до рідного гнізда. Пожуриться під смерекою, а потому усе ж повертається до людей.
Джерело http://tenews.te.ua/
