Тернополянин за два раунди відправив у нокаут титулованого поляка

Вихованець тернопільського спортклубу “Характерник” Микола Гринчук уже вкотре здобув перемогу на турнірі у Польщі.

mykola-hrynchuk-full

Цього разу це був Spartan Fight 5, який відбувся у Кракові 8 жовтня. Бій завершився нокаутом у другому раунді. Свого суперника, 31-річного поляка Домініка Хмєля Микола нокаутував у другому раунді. Після своєї перемоги Микола Гринчук подякував усім, хто його підтримував на своїй сторінці у соцмережі facebook.

— Перемога за нами! — написав Микола. — Дякую всім за те, що підтримуєте і вірите у нас. Це перемога нас усіх! Єднаймося, щоб бути непереможними у житті.



Завжди вірте в себе та свої сили, ніколи не опускайте руки, йдіть до своєї мети та будьте незламними. Гордий тим, що Українець.

Приїхавши додому Микола Гринчук поділився своїми враженнями від турніру та планами на майбутнє з журналістом “20 хвилин”.

— Spartan Fight 5 приніс мені та моїй команді ще одну важливу перемогу, — розповідає для “20 хвилин” Микола Гринчук. — Це уже друга поспіль дострокова перемога нокаутом на цьому прогресуючому промоушені. З кожним турніром маштаби організації набирають обертів.

Цього разу турнір провели на Tauron Arena Kraków, яка вміщає в собі двадцяти тисячну аудиторію.

— На цій арені у Польщі проходили такі топові турніри як KSW та UFC ( польська організація Konfrontacja Sztuk Walkiта та міжнародний абсолютний бійцівський чемпіонат – прим. ред), — каже Микола. — Щодо самої підготовки до турніру. Спочатку ми готувались не на Домініка Хмєля, а на Міхеля Войцека. Контракт ми підписали на початку серпня, а турнір був запланований на 10 вересня. Тренування фрі-файтера розпочали миттєво і увесь процес був підлаштований під Войцека. — В нього школа ММА і він різнобічний спортсмен, — продовжує співрозмовник. — Добре почуває себе як у стійці, так і у партер, але основна частина все таки стійка. Готувались під нього, це були дворазові тренування в день, вони проходили успішно і моя форма набирала свого піку.

За тиждень до турніру спортсмену повідомили, що дату бою змінено на 8 жовтня. А ще через день, що суперником тернополянина буде не Войцек, а Домінік Хмєль.

— Пікова форма уже була набрана, а той хто розуміється в цьому, то знає, що протримати пік форми ще місяць не так вже й легко, — каже Микола Гринчук. — Ми з командою вирішили “дожати” мій організм і прийняти виклик Хмєля за будь-яку ціну. І усі тренування почались по-новому.

Якщо попередній суперник Миколи був ростом 190 см і ударником, то Домінік з класичної школи BJJ (бразильське джиу- джитсу — прим. ред.) і ще й до того лівша. Він є іменитим спортсменом, улюбленцем польської публіки та бійцем з чорним поясом по BJJ.

— Повірте, що не кожен володіє таким здобутком і не так легко його отримати, — каже спортсмен. — Ми склали план на бій і приступили до праці, Все по плану: тренування зранку та ввечері і так шість днів на тиждень. Ми передивлялись бої суперника та підбирали правильний ключ до нашого успіху у поєдинку. І ось 6 жовтня і ми уже у Кракові.

На 7 жовтня було заплановане зважування, а 8 — основна частина, сам турнір.

— Я виступав у ваговій категорії — 77 кг, у день зважування вага була зроблена і у мене ще був час на відновлення, — розповідає хлопець. — В день бою я почував себе чудово, повним сил і енергійним.

Виходив Микола на свій бій під пісню Олександра Положинського, який є солістом гурту “Тартак” – “Голос Крові”. І підтримували спортсменів його друзі, які приїхали повболівати за нього у Польщу.

— Хоч публіка не так тепло зустрічала нас як свого місцевого улюбленця, проте від нас віяло козацьким духом і нам було цього достатньо, — каже спортсмен. — Раунд перший розпочався у стійці, хвилина боротьби і бій перейшов у партер. Була палка боротьба на всі атаки і комбінації досвідченого Домініка.

Тернополянин відповідав контратаками не дозволяючи супернику провести вдалу комбінацію.

— У другому раунді згідно плану я мав блокувати всі проходи, уникати партеру, працювати у стійці та ловити противника на його ж атаках, — продовжує Микола. — Моє завдання виконане. Кожен прохід я блокував і використовував проти нього. А на десерт, як вишенька на торті, чекало моє коліно, яке і пройшло у підборіддя опонента.

Усе, що залишилось фрі-файтеру — це завершити бій ще кількома влучними ударами та зупинкою рефері.

— Щодо майбутнього, то йшла мова про можливий титульний бій в цій вагові категорії, — розповідає Микола. — Вже неодноразово лунали пропозиції з польської сторони залишитись у них для мого майбутнього прогресування як спортсмена.

Також обговорювали спонсорську допомогу, спортивне забезпечення.

— Я хочу просто подякувати за теплу, гостинну і гарну організацію турніру, — каже Микола. — Для мене тризуб, гімн та прапор не просто символіка, а те що заложене в серці. Горджусь тим, що маю можливість бути частинкою України і прославляти її на міжнародній арені.

Тернопільський чемпіон надіється, що найближчим часом і у нас спорт прогресуватиме так як і в Європі. Але не тільки на словах меценатів чи тих хто хоче на чомусь пропіаритись, а й на ділі.

— І ми, українські спортсмени, будемо дійсно гордістю нашої держави, — додає хлопець. — Хочу подякувати всьому тренерському колективу який робив мене сильнішим і доклав зусиль та плідну працю, а натомість отримали гідний результат. А саме моїм тренерам Валерію Чоботарю та Олександру Долішньому та тренеру по фізичній підготовці Віктору Мацикуру. Також дякую йому за допомогу з спортивним харчуванням. Також хлопець дякує своїм спаринг-партнерам та всьому спортклубу “Характерник”.

free

Джерело http://galsports.com/