8 жовтня в історії Тернопільщини

Цього дня народилися:

Василик Роман (1947, Бариш, Бучацький район) — український художник. Молодший брат єпископа УГКЦ, священика та владики «катакомбної церкви» Павла Василика. Розписував іконостас і запрестольну ікону в каплиці меморіального комплексу-музею кардинала, Патріарха УГКЦ Йосифа Сліпого у селі Заздрість Теребовлянського району. Твори виставлялись у Національному музеї у Львові.

Сергій Даушков (1905, село Лішня Кременецького повіту — помер 21 квітня 1991 в селі Мала Андруга) — український поет, прозаїк-казкар. Написав понад десяток романів і повістей, понад 250 «Казок старого млина». На жаль, переважна більшість творчого доробку письменника – у рукописах.

Василь Махно (м.



Чортків Тернопільської області) — український поет, есеїст, перекладач, літературознавець. Член Національної спілки письменників України, АУП. Учасник гурту «Західний вітер» (1992). Кандидат філологічних наук (1995). Член міжнародного ПЕН-клубу.

Юліан Опільський (справжнє ім’я — Рудницький Юрій Львович; 1884, Тернопіль —  9 лютого 1937, Львів) — український письменник — історичний романіст. Брат відомого вченого Степана Рудницького, швагро правника Станіслава Дністрянського.

Степан Стельмащук (1925, с. Скородинці, Чортківського райну—5.01.2011)— хоровий диригент, фольклорист, педагог. Автор оригінальних хорових композицій: «Плач Ярославни» (за Т. Шевченком), «Ой ідуть тумани» (сл. І. Франка), «Остання ніч» (сл. М. Старицького), «Серенада» (сл. С. Руданського) тощо, а також солоспівів на тексти Т. Шевченка, Р. Братуня, Д. Павличка, Я. Купали, обробок народних пісень і коляд для хору.

8 жовтня 1941 року –  у більшовицькому концтаборі в Архангельській області загинув український військовий, політичний і громадський діяч, кооператор, публіцист і поет, уродженець с.Лука Монастириського району Остап Луцький. Перші свої твори друкував у часописі «Руслан». Збірки поезій: «Без маски», «З моїх днів», «В такі хвилі». Співорганізатор літературної групи «Молода муза», співредактор часопису «Буковина». Франко Іван присвятив йому вірш «О. Лунатикові». З 1918 р. в австрійській армії та в УГА. Ад’ютант ерцгерцога Вільгельма Ґабсбурґа (Василя Вишиваного) у 95 піхотному полку австро-угорської армії. Сотник УГА – шеф штабу IV Золочівської бригади (зокрема, міста Тернопіль, Бучач). Старшина з особливих доручень при штабі Головного Отамана Симона Петлюри. Як член штабу Армії УНР виголосив промову на похороні Мишковський Євгена в Тернополі. Посол до сейму Польщі (1928–1935) та сенату (1935–1939). Один з провідних діячів української кооперації в Галичині. Заарештований НКВД в жовтні 1939 р. Загинув у більшовицькому концтаборі.

Джерело.