«Ми багато дітей не планували, скільки Бог дає, стільки й буде»: мешканка села на Рівненщині про свою вісімнадцяту дитину

Світлана душі не чує у своїй Настуні.

Село Глинне Рокитнівського району, що на Рівненщині, – невелике, трохи більше трьох тисяч мешканців, проте воно б’є рекорди за народжуваністю не лише в Україні, а й у Європі. Там живуть 613 багатодітних родин. Кажуть, що причина у всьому — Юзефінський дуб, якому понад тисячу років. Мовляв, він є символом родючості селян. У місцевих молодят існує традиція — в день весілля приходити до дерева та просити нащадків.

43-річна Світлана Ковалевич із чоловіком Петром у такі забобони не вірять. Ні разу не були біля древнього дуба, але два місяці тому жінка народила вісімнадцяту дитину.



Дівчинку назвали Настею.

— У нашій родині немає такого, щоб планувати кількість дітей. Що Бог дає, то й дає, — каже Світлана Степанівна.

Багатодітна родина живе в скромному будинку. П’ятеро старших уже живуть окремо. Батьки ніде не працюють, заробляють збором ягід і грибів. Самі випікають хліб — тричі на тиждень по вісім буханців.

— Поки зроблю сніданок, то й тісто зійде. Часто замішує чоловік, — каже Світлана.

Батьки жінки теж були багатодітними, Світлана мала вісьмох братів і сестер, а чоловік — 14. Для Світлани та Петра головна цінність — здоров’я дітей.

— На хліб маємо. Моя мати та батько розказували, що були часи, коли голодували. Ми сьогодні не голодні. Головне — здоров’я дітей, — зазначає Петро.

Як не парадоксально, але в багатодітному селі немає садочка. Дошкільнята відвідують місцеву школу, яку нещодавно збудували. Загалом тут тисяча учнів. Педагоги розповідають, через однакові прізвища часто плутають учнів.

— У мене в класі лише одна дитина, яка сама в родині. Всі інші мають від п’яти братів і сестер. Найбільше виховується – понад десять, — розповідає вчитель історії Іван Скаковець.

Традиції мати багато родин жителі Глинного дотримуються понад сто років. Саме стільки в селі діє чисельна протестантська община — п’ятидесятників.

— У Біблії кажуть, що треба розмножуватися як виноградна лоза. От наші люди – віруючі та цю традицію сповідують, — зауважує заступник сільського голови Глинного Тамара Ковалевич.

За місцевими переказами, Юзефінський дуб, якого вважають символом родючості селян, є свідком походів на древлянські землі київського князя Ігоря ще 945 року та княгині Ольги. Він навіть має відповідне прізвисько – «Дуб князя Ігоря». У 20 столітті деякі природознавці підтвердили цю легенду, визначивши за фітограмою вік Юзефінського дуба в 1350 років, завдяки чому він потрапив до переліку Природних чудес України та навіть був визнаний найстарішим дубом України.

Чи є його «заслуга» у тому, що місцеві сім’ї такі багатодітні, достеменно невідомо, можливо, все це лише людські домисли, проте така версія має правона життя і, можливо, у ній є доля правди.

Джерело.