Їду, нікого не займаю. Авто на транзитах. Придбав тиждень тому (хто не знає – є 10 днів на постановку на облік). Поруч, на пасажирському сидінні, дочка на кріслі дитячому, пристебнута ременем, все за правилами. Смокче чупа-чупс.
Під’їжджаю до села, швидкість 60, попереду зупинка, не проста, а як майданчик для автобуса. Стоять аж 3 екіпажі патрулю.
9 інспекторів борознять обидва напрямки. А тут я, на транзитах, дитина спереду. Жезлом не махнув тільки один, зайнятий газеллю.
Гальмую, узбіччя, аварійка.
І (інспектор): – хрмпиримехзшрншпгщ такий-то, ваші документи, ой, а що це у вас дитина спереду робить?
Я: – Сидить, – кажу, – самі не бачите?
Підводиться навшпиньки (паджеро у мене).
І: – Аааа (посмішка злітає)…дитина у вас навіть пристебнута?
Я: – І навіть з використанням дитячого утримуючого пристрою встановленого зразка!
Починається вивчення документів.
І: – Так тааааак…транзити у вас прострочені!
Я: – Це не в мене, це у минулого господаря, а я протягом 10 днів поставлю на облік!
І: – Не 10, а 5 днів! Новий закон!
Я: – Ви самі читаєте закони, за якими працюєте? (Дістаю роздруківку)…
І: – І що, у вас точно все в порядку?
Я: – Я не «місцевий». Грошей немає все одно.
Він кривиться, думає, що сказати…У цей момент дочка дістає з рота чупа-чупс, простягає поліцейському і з радісним виглядом говорить: «На, дядьку поліцейський,посмокчи»!
Фраза «Щасливої дороги» була мною практично прочитана по губах інспектора, в реготі оточили моє авто його колеги, з подивом дивившись на «водія, якому в цей раз пощастило»…
Джерело.
