І знову про наболіле… Надра Тернопільщини продовжують розкрадати, влада годує обіцянками, активісти б’ють на сполох, а поліція часто-густо безсила. Адже застати на гарячому – це ще не означає довести провину та виписати чек, скільки ж збитків завдав такий нелегальний бізнес бюджету області, – пише Номер один.
Не знають, як рахувати збитки
Навести лад з кар’єрами Тернопільщини намагаються, мабуть, усі, кому не лінь: від чиновників ОДА, до поліції. Кожен, здавалося б, вносить значний вклад у те, щоб процес не стояв на місці. Та все як з гуся вода.
На перший погляд, сприяє і прокуратура. Так в інтерв’ю журналістам «Номер один» обласний прокурор заявляв, що тільки за два місяці його роботи було порушено 12 кримінальних проваджень за фактами нелегального видобутку корисних копалин.
Проте навіть наявність на руках дозволу на добування копалин – ще не ознака його добросовісного використання. Іноді особи, за словами правоохоронців, які мають ліцензію на проведення випробувальних або розвідувальних робіт, виходять за межі встановлених об‘ємів видобутку.
Також є випадки, коли корисні копалини видобуваються за межами ділянок, визначених дозвільними документами. Крім того, є кар’єри, які вже давно спорожніли на копалини. Хто нестиме відповідальність за них?
Та що копирсатися у минулому, як тут і з теперішнім важко кінці вивести. Тим паче, що питання нелегального видобутку надр має дві площини: покарання тих осіб, які дозволяють собі йти попри волю закону, і підрахунок та компенсація нанесених збитків.
Якщо з першим ще з горем навпіл в області почали справлятися та ловити на гарячому, то ось з іншим поки що все неоднозначно.
– У законі прописано чітко, що вони (правоохоронці, – авт.) мають робити з речовими доказами. Але, на жаль, вони цього просто ніколи не робили і ніхто їх не питав. Це як діти прийшли в школу і їм дали завдання, якого до цього вони не виконували. Ось і маємо проблему. Механізм нарахування збитків по корисних копалинах у принципі відсутній. Приміром, збитків незаконного видобутку каменю на Тернопільщині ніхто не рахував протягом 9 років, – розповідає голова ГО “Скеля” Андрій Об’єщик.
Активіст каже, що, звісно, говорити, що збитків не рахують взагалі, не можна, але якщо оцінювати цифри в кількісному еквівалентів, то це мізер. При тому, що діалог між владою, правоохоронцями та активістами – присутній. Зокрема, вже кілька місяців діє робоча група по контролю за сферою охорони довкілля при Тернопільській ОДА. Також працює робоча група і при обласному управлінні поліції, на одному з останніх засідань якої, власне, і намагалися з’ясувати, хто має рахувати суму збитків, завданих під час нелегальних «розкопок».
– Минулого тижня ми говорили про те, що не можемо встановити суми збитків. Був направлений лист у відповідні інстанції, аби нам надали методичні рекомендації з цього приводу, на який ми отримали відповідь від головного слідчого управління. Останніми було заплановано спільно з Геонадрами заняття на 10 листопада у Києві, в якому візьмуть участь представники правоохоронних органів з усієї України. Там ми будемо ділитися думками та напрацьовувати механізм підрахунку збитків, – кажуть у поліції.
Правоохоронці стверджують, що після кількох гучних навал на нелегальні місця видобутку надр проблема врешті-решт набрала всеукраїнського характеру.
– Ніхто цього питання до нас фактично не піднімав. Ми перші. Побачили, що є проблема. І треба її вирішувати, – запевняють поліцейські.
Заривають справи, бо не можуть довести вину
На засіданні тієї ж таки робочої групи при поліції активістів також обурило й те, що деякі кримінальні провадження по справах незаконного видобутку копалин, які вони своїми ж руками фіксували, були з незрозумілих причин закриті без покарання винних. Лише по Бучацькому району таких є 11. У поліції кажуть, що підставою до закриття провадження, швидше за все, стала неможливість доведення злочину, та наголошують, що зі свого боку вони зробили все, аби винних покарали.
– У минулому році ми зафіксували браконьєрство на річці Дністер. Я пригадую, що там йдеться про 13 тис. грн. збитків. Виїздила машина, людей затримали, але результату немає. Як це розуміти? – обурюються активісти.
Проте правоохоронці розвели руками: дане провадження закрите, а до відповідальності нікого не притягнули, адже немає достатніх доказів. Активісти ГО «Слеля» ж переконують у протилежному. Більше того, просять правоохоронців надати вердикт суду по кожній закритій справі, щоб зрозуміти, чому винних не покарали.
– Нам надали перелік кримінальних проваджень по статті 240 (надра), в якому окремо вказані як діючі, так і закриті справи. Практично у всіх цих справах ми, активісти, були заявниками. Тому нас, як мінімум, мали б попередити про закриття провадження, аби ми могли його, в разі чого, оскаржити. Однак нас не повідомляють, тому і ставимо під сумнів прозорість процесу. Я особисто згідний лише з двома провадженнями, які закрили у зв’язку зі смертю обвинувачених. Проте у списку йдеться аж про 11 закритих справ, – каже Об’єщик.
Щоправда, є справи, які хоч і досі розслідують, але вони тягнуться кілька років та кінця-краю не знають. У поліції погоджуються, що три-чотири роки на одне провадження – це вже «термін», але не все, мовляв, так легко довести до логічного кінця, як здається на перший погляд.
– У нас є також цікава справа по рибі. Березовиця. Річка Серет. 2012 рік. 4 млн. грн. збитків. Що заважає зараз подати позов до суду на стягнення цих збитків? Та знову ж таки не працює механізм, – обурюються активісти.
Громадськість, яка взялася за виявлення нелегального видобутку корисних копалин, а потім ще й взяла під опіку нелегальний вилов риби, стверджує, що на початках і сама не знала, як чинити в тих чи інших ситуаціях. При нефактичному діалозі активістів та влади механізм можна було давно налагодити, проте чомусь цього ніяк не вдається зробити. Тішить принаймні те, що деякі інстанції, які раніше займали пасивну позицію в процесі, зараз почали сяк-так включатися та допомагати активістам. Зокрема, мова йде про лісників.
– У першу чергу потрібно питати не того, хто краде той камінь у лісі, а лісника. Працівник лісу – це є правоохоронний орган, тобто людина, яка має здійснювати нагляд та відповідати за територію. Ми на засіданні обласної робочої групи пояснили, що, мовляв, шановні, ми переходимо у новий формат: не будемо ловити кар’єрних браконьєрів, а «битимемо» по лісниках за бездіяльність. І вже от в Бучачі, між іншим, кілька днів тому спрацювали саме лісники. Тому поки видимість роботи є, – розповідає Об’єщик
Коментуючи дану ситуацію журналістам «Номер один» після робочої групи, активісти запевнили, що оббивати пороги правоохоронців та чиновників не перестануть. Кожна чергова нарада чи зустріч рано чи пізно принесе результат. Звісно, враховуючи, що до подій Майдану «накрити» нелегальний кар’єр здавалося чимсь більш містичним, то зараз про такі випадки трублять на кожному кроці. Залишилося лише, на думку активістів, виробити той чіткий механізм покарання за розбазарювання державного майна. Коли це станеться – за рік чи за десять – одному Богу відомо. Радує те, що громадськість не втомилася поки що «копати» в спину владу, а влада хоче здаватися прозорою та поволі йде на поводу в активістів.
