Повернутися з фронту і звикнути до нормального світського життя вдається далеко не усім «атовцям». Дехто ламається, дехто повертається назад на фронт, бо в мирному житті себе просто не бачить, а дехто збирає волю в кулак і починає заново вчитися жити у такому звичному для нас, а колись і для нього, мирного життя. Ні рани на душі й шрами, зароблені в бою, у них залишаються і зрідка нагадують про себе, але зазвичай ніхто не знає, окрім них самих і фронтових товаришів, яким вдалося вижити. Нинішній наш співрозмовник у минулому позивний «Хрест», голова загону спецпризначення «Білі берети» Андрій Салагорник. За ці два роки, як він повернувся з війни, Андрій заснував власну стоматологічну клініку, а тепер і власну марку одягу – лікарських костюмів в стилі мілітарі, пише “Погляд”.
– Чи було важко звикати до мирного життя?
– Сказати, що важко, то не те слово. Постійно треба заспокоюватися і тримати себе в руках на кожному кроці.
У нас, на жаль, у громадян доволі викривлене ставлення до тих, хто воював в АТО. Непросто було заново починати власну справу. Якщо до війни я успішно здійснював лікарську практику і мав чимало пацієнтів, то після того, як пішов на війну, їх втратив. Довелося все починати заново.
– Трапляється, що інколи мучать спогади про війну?
– Спогади про війну постійно виринають в пам’яті. Людський мозок не комп’ютер, у нього немає клавіші «delete», щоб витерти весь непотріб і жахіття, які постійно намагаєшся забути. Різкі звуки, такі як феєрверки, запах паленого листя, різко нагадують про ті дні. А згадувати хочеться лише хороше.
– Не рідко бійці, повернувшись додому, не знаходять себе на мирній території, і вважають за краще повернутися назад на фронт. Чи не хотілося все покинути й піти знову на війну?
– Покинути все і повернутися – ні! Якщо хтось кайфує від адреналіну якого вдосталь на фронті, то я не з тих. Війна жахлива річ, тому не вважаю, що людина, яка повернулася з самого пекла, хотіла б назад. Тим більше, ставши підприємцем і розвиваючи власний бізнес, вже не кажу про те, щоб покинути дружину і дитину, яких і так довго не бачив і не знав чи побачу ще коли-небудь…
– Напевне нелегко було починати свою справу заново? Знаємо, що у вас були навіть пільги для бійців АТО…
– Відверто кажучи, доволі непросто. На весь Тернопіль знайшлося лише семеро стоматологів, які пішли захищати Україну, решта або помагали бійцям волонтерством, або просто собі жили – не тужили, розвивали бізнес і були тільки раді, що конкурентів стало трішки менше.
Для побратимів з АТО в нас завжди особливе ставлення і ми намагаємось їм зробити знижки, де це лишень можливо.
– У вас дуже незвичний лікарський костюм, як реагують пацієнти?
– Цей халат – моя ідея та розробка. Таких халатів не шиє ніхто в Україні. Все одно лікарі хочуть виділитися серед інших і купляють халати з квітами, аплікаціями, вишивкою, щоб виділитися. Тож, я подумав, що непогано було б пошити лікарський костюм у стилі мілітарі. Навіть створив спеціальну групу у мережі Фейсбук https://m.facebook.com/mil.doctor.ua/. Такий одяг – прекрасне рішення, для тих хто служив і для тих хто служить або має відношення до захисту нашої України. Окрім того, популяризує Збройні сили України. Пацієнти реагують нормально, а чому б ні? Це ж прикольно, коли вас лікує лікар який пройшов війну і не просто війну, а боровся за УКРАЇНУ!
– Можливо, працюєте зараз над якоюсь новою розробкою? Які плани на найближче майбутнє?
– Просто жити, жити сьогодні, жити тут і зараз, бо ніколи не знаєш, що буде завтра… Війна цього мене дуже добре навчила…
Квітослава Вінчук
Джерело.
