Серіал «Школа»: варто дивитися батькам, щоб краще зрозуміти дітей

Серіал викликає неоднозначні емоції та думки. Якщо не аналізувати рівень режисерської та акторської роботи (які, зрештою, істотно впливають на сприймання реалістичності серіалу і «довіру» героям), то зміст серіалу можна оцінити радше позитивно, ніж негативно.

По-перше, те, що серіал став таким популярним за такий короткий термін – ознака його актуальності. Ознака важливості тих проблем, які він підіймає. Зрештою, проблеми не нові, вони є закономірними як для дітей підліткового і юнацького віку, так і для вчительких колективів: лицемірство і щирість, любов і зрада, дружба і підлість, інтриги, плітки, пошук свого місця у групі і колективі. Інша справа, що серіал вперше показав ті новітні проблеми, з якими школі зустрілась не так давно. Залежність від інтернету, ставлення до сексу і наркотиків – це те, що обурює у цьому серіалі батьків, вчителів і дітей. Звучать думки про те, що серіал сприяє розпусті, демонструє негативні приклади поведінки учнів та негідні стосунки у вчительському колективі. Серіал чесний. Невже, якщо ми закриватимемо очі на проблеми сучасної молоді, вони зникнуть? Як на мій погляд – серіал – прекрасний привід обговорити його зі своїми дітьми.

Коли моя донька розповіла мені про цей серіал, я розпитала її про нього, подивилась декілька серій і обовязково (!) поговорила про героїв фільму. Питання на кшталт: «Хто тобі подобається з героїв?», «Чи правильно вчинила Лола?», «Чи шкода тобі Жана?» дають змогу виявити ціннісні орієнтири Вашої дитини, її ставлення до подій, змальованих у картині. У такому ракурсі цей серіал – і прекрасний і діагностичний інструментарій вияву ставлень Вашої дитини до світу, і чудова нагода для розмови про її шкільні справи.

Тому я рекомендую подивитись цей серіал в першу чергу, батькам – щоб краще зрозуміти своїх дітей. Ще одне зауваження. Серіал трошки розбалансований за параметром «добре-погане». Я не закликаю прикрашати дійсність і малювати все у рожево-блакитних тонах. Але для створення позитивного й оптимістичного налаштування у наших дітей (це власне те, чого їм так бракує), варто було б дати більше позитиву й надії.

На мене особисто цей серіал складає трохи гнітюче враження саме через відсутність чіткого посилу «Все буде добре». Впевненість у перемозі добра і справедливості – це те, чого бракує нашому суспільству, і те, чого очікують глядачі від цього серіалу.

І останнє. Мовне й мовленнєве питання. Великою перевагою серіалу особисто я вважаю його українську мову. І нехай мовлення героїв дещо академічне і далеке від розмовного мовлення, але це великий крок у поширенні української мови. Інша справа, що ненормативна лексика українською мовою – ріже вухо. І категорично вважаю, що такі «важкі» вислови як «дури кінчені», «придурки грьобані», «охриніла» – можна було б замінити лексикою підліткового сленгу.

Джерело.