На Тернопільщині нарахували 200 пам’ятників Тарасу Шевченку

Десять фактів про пам’ятники Шевченку у Тернопільській області. – пише Погляд.

На Тернопіллі в час відзначення 50-ліття від дня смерті Тараса Шевченка, постав перший пам’ятник йому. Цей монумент також вважають першим на Галичині. Спорудили пам’ятник у Бурдяківцях на Борщівщині. Автор — уродженець села Буцнів Олександр Лушпинський. У верхній частині монументу розташований барельєф Кобзаря, а постамент із усіх боків вкритий цитатами творів Тараса Шевченка та Сидора Воробкевича.

Монумент, що постав у Жукові на Бережанщині, виник за порадою самого Івана Франка.



Виконав його місцевий майстер Василь Бідула.

В області досі збереглися пам’ятні дошки на честь століття Шевченка. Таку можна побачити в Заліщиках, а зініціював її встановлення письменник Осип Маковей. Кошти для таблиці збирали в усьому повіті.

Чимало монументів знищили під час каральної акції проти українців, проведеної в Галичині польською владою 1930 року. Не меншим випробовуванням стали війни. Пам’ятник у Лозівці (Підволочиський район) спочатку підірвали гранатами вояки генерала Галлера під час Першої світової війни, потім відновлений монумент знищили улани Пілсудського. В 1960 році його відновили втретє. Прикметно, що на цих урочинах виступив, зокрема, Дмитро Павличко з віршем «На відкритті пам’ятника Т. Г. Шевченку в селі Лозівці».

За часів радянської влади до встановлення меморіалів ставилися трохи по-іншому. По-перше, їх зведенню передували численні погодження, які не завжди увінчувалися успіхом. А по-друге, що було чи не більш прикро, «пам’ятники, що мали мистецьку вартість, встановлювалися подалі від обласного та районних центрів і виготовлялися, як правило, за кошти громад і пожертви», — зауважено в передмові книжки «У камені, бронзі, граніті».

Іноді гроші не просто збирали всім миром, а й, наприклад, влаштовували театральні гастролі. Як то зробили для встановлення монумента роботи відомого тернопільського скульптора Володимира Лупійчука вчителі та учні школи у селі Курівцях Зборівського району ─ виступали в навколишніх селах із виставою «Назар Стодоля». Монумент встановили на подвір’ї школи в 1964 році.

Не можна оминути й іншої історії. Поет Ярослав Павуляк із однодумцями в ніч на 1 травня 1969 року встановив у Настасові Тернопільського району погруддя Тараса Григоровича. Монумент привезли зі Львова у кузові вантажівки. Встановили на місці, де раніше стояла фігура святого Миколая, на рештках постаменту.

А ось в обласному центрі перший пам’ятник Шевченкові з’явився 1952 року в парку його імені, щоправда, цю роботу демонтували в 70-их роках, оскільки вона була з нетривкого матеріалу. В 1982 році з’явився Шевченко авторства Миколи Невеселого.

Нині зафіксовано майже дві сотні пам’ятників, пам’ятних знаків, меморіальних дошок і будинків, які пов’язані з перебуванням Тараса Шевченка і з увічненням його пам’яті.

Для того, аби уявити собі масштаби розповсюдження пам’ятників Тарасові Григоровичу – гляньте на мапу, де зібрані пам’ятники йому в Україні http://shevchenko.gmm.in.ua.

Джерело.