Мрії тернополян

Українці задумуються про необхідність диктатури, ностальгують за СРСР, усе більше хочуть до НАТО і гостро відчувають нестабільність. При цьому називають зовсім різні проблеми найважливішими для країни і особисто для себе. Так, на думку населення, для країні найгостріше стоїть питання війни, хабарництва, корупції при владі й безробіття.

Натомість персонально для кожного найголовнішим є низький рівень зарплат та пенсій, інфляція і підвищення тарифів на комунальні послуги. Війна ж особисто зачіпає лише одного з п’яти українців. 74% населення бажає, щоб Донбас так чи інакше залишався у складі України, і лише 8% хотіли б відділення окупованих територій. Найменше хочуть втрачати окупований Донбас жителі Кропивниччини, Сумщини і Луганщини.



Натомість найрадикальніші настрої на Закарпатті, 14% населення якого бачить саме таке розв’язання конфлікту. 30% мешканців Тернопільщини виступають за продовження військових дій до повного відновлення української влади. Воювати бачить потребу лише кожен п’ятий українець. Найбільше прихильників такого розвитку подій на Західній Україні, але чим ближче область до зони АТО, тим менше залишається бажаючих брати у руки зброю. Третина жителів воліє припинити військові дії та визнати територію тимчасово окупованою, а 21% – надати їй федеративного статусу в складі України. Причому на четвертий рік війни 18% населення України досі не визначилися з власним ставленням до майбутнього окупованих територій.

Українці абсолютно в усіх областях гостро відчувають нестабільність: 92% опитаних оцінюють політичну ситуацію як критичну чи напружену. Незважаючи на це, на їхню думку, країні потрібні не радикальні, а конструктивні шляхи виходу країни з кризи: справжня боротьба з корупцією, а не її імітація, реалізація проектів, що забезпечать матеріальну стабільність населення, видимий прогрес на Донбасі. 59% українців впевнені, що країні потрібні радикальні зміни, у той самий час лише 5% вірить, що за п’ять років їхнє життя суттєво покращиться. Найбільшими оптимістами виявилися жителі Івано-Франківщини – там світлого майбутнього чекають 14%, у той час як в інших областях не набирається навіть 10%. Загалом 37% українців просто не сподіваються на будь-які зміни, ще 18% думають, що стане трохи чи суттєво гірше. За таких настроїв не дивно, що лише половина населення хоче, щоб їхні діти жили в Україні, а кожен четвертий бачить свою дитину мешканцем Європи.

Джерело.