Їм заздрили через сімейну ідилію, а він пішов до коханки

Багато їм заздрили, адже подібне кохання трапляється раз на сто років. Обидва яскраві, амбітні, спортивні. Познайомилися під час походу по Кримських горах. В той день Женька – молодий підприємець, подарував Тамарі галявину диких орхідей і килим з малахітового ялівцю. Вона здивувала його знаннями про «Святий Мис». Незабаром пара відгуляла весілля, вибудувала спільний бізнес, будинок за містом, наpoдився син і стали жити як в казці.

Останнім часом Євген почав здавати.



Приходив пізно, мляво колупав виделкою в салаті, розкладаючи рукколу справа, а перепелині яйця – зліва. Втратив інтерес до ceксу і більше не будив близько п’яти, щоб насолодитися довгої, як балада, пpeлюдiєю. Hе запрошував подуріти в душі і не варив каву. Hе кликав, загорнувшись в білі товсті халати, на веранду, щоб помилуватися ранковими тюльпанами.

Перестав дарувати квитки на мюзикли і зірки. Замість цього до переможного валявся в ліжку, а потім на ходу заштовхували в себе кашу і тост.

Тамара запанікувала. Запропонувала обстеження у кращих фахівців, відпустку і консультацію психолога. Він подивився на неї, немов на пcихiчно хвopу:

-Ти що, так нічого і не зрозуміла? У мене інша жінка.

Різко встав з-за столу і почав збирати речі. Заштовхувати кросівки в спеціальні чохли і плутатися в кодах сейфа.

Вона відкрила вікно і викинула його чашку на клумбу. Втягнула живіт і відправилася на ранкову пробіжку. Серце тріпоче шматком закpивaвленoго м’яса. Біль виявився такої сили, що захотілося лягти в кpioкамеру і заморозитися на сто років. Зробити собі лoбoтoмію. Випити удapну дозу снодійного. Зупиняв син, який постійно втрачає зошити з валеології та вимагає перевірити уривок з Бородіно.

Увечері заскочив Жекин кращий друг Єгор. Він часто до них навідувався й іноді навіть залишався на ніч. Спав в кімнаті з дитиною, і вони до перших півнів билися у війнушки. За вечерею базікав, не без його участі. Пояснював, що сталося кризою середнього віку і обіцяв повернення «блудного чоловіка». Тамара мовчала і бездумно солила скатертину. Їла ложками соус і намагалася зігнути серветкове кільце.

Певний час Єгор чесно їх мирив. Влаштовував несподівані зустрічі і напивався з Жекой до свинячого вереску, намагаючись того напоумити. Марно. Через деякий час з’явився з квітами і заплутався в словах. Говорив довго, плутано, як на духу. Зізнавався, що кохає, але не смів втручатися в їхню сім’ю. Тільки тепер все, баста, і опустився на одне коліно.

Тамару кинуло в жар. Сонце сідало повільно, фарбуючи багряний горизонт. Син викочував з гаража велосипеди і обурювався: «Єгоре, ну скільки можна тебе чекати?» Домробітниця голосно дихала за дверима, схрестивши пальці. Липи шелестіли висушеним листям-коробками, і десь дзижчала сонна бджола. Потім жінка невпевнено кивнула, розпустила волосся і завзято крикнула: «Синку, тягни-но ще один велосипед».

Джерело.