Об’єктивно подачу гарячої води зможе забезпечити лише альтернатива дорогому газу.
В Україні завершується черговий опалювальний сезон. Це, напевно, найбільш складний період для кожного домогосподарства. Саме вартість комунальних послуг складає левову частку витрат людей у зимовий період. Проте весна разом з потеплінням і усуненням однієї проблеми високих платежів за опалення, приносить інші. Для Тернополя – це питання, як же забезпечити регулярне гаряче водопостачання.
Метою масштабних реформ з енергоефективності у Тернополі, за свідченнями представників мерії та незалежних експертів, є покриття індивідуальними тепловими пунктами (ІТП – дають змогу безперебійно подавати в оселі гарячу воду протягом року та менше споживати дорого газу) більшої частини житлового фонду міста. Проте такі зміни потребують коштів, які доводиться шукати, а також і додаткового часу.
Загалом інвестиція у впровадження сучасної схеми теплопостачання Тернополя, удосконалення устаткування котелень складає близько 2,09 млрд. грн протягом 2016-2022 років. На сьогодні у місті здійснюються проекти на загальну суму у 1,2 млрд. грн. Переважно — це кошти іноземних донорів. В контексті впровадження енергетичної реформи, яка повинна забезпечити безперебійну гарячу воду, наше місто є одним з передових в Україні. У Тернополі навіть проводять заходи Асоціації міст України, де представники інших міст вивчають, як впроваджувати зміни у енергетичній сфері.
Разом із тим є об’єктивна реальність. Щороку після завершення опалювального сезону різко падають надходження від населення до підприємства, що займається підігрівом води. Теплокомуненерго просто не має оборотних коштів, щоб закуповувати кількість газу необхідну для підігріву води. З цією проблемою стикається практично кожне місто України навесні і влітку. До цього додаються неприємні «сюрпризи» з боку продавців газу. Зокрема на початку січня 2018 року в черговий раз зросла вартість газу для промислових споживачів, до яких належать і теплокомуненерго. Однак тарифи для містян – не змінилися. Та й у самому місті розуміють, що людям важко платити за теперішніми тарифами. Однак місто жодним чином не впливає на формування тарифів з традиційних носіїв. Лише порівняно недавно місцеве самоврядування отримало право встановлювати тарифи на енергію, виготовлену за допомогою альтернативних енергоносіїв. Практика використання свідчить, що тариф на альтернативному пальному є в середньому на 25% нижчим за тариф на газі. Тож більшість українських міст мають лише один адекватний вибір — це шукати альтернативу дорогому газу. Цим шляхом йшла сусідня Польща, країни Прибалтики і Скандинавії. За таких умов можна гарантувати подачу гарячої води всім тернополянам на регулярній основі. В іншому випадку місту доведеться шукати додаткові гроші. Забирати їх від ремонтів вулиць і дворів, покращення благоустрою. Питання котелень на альтернативному пальному було одним з найбільш політично дражливих. Однак саме вони врятували Тернопіль кілька тижнів тому, коли уряд закликав до економії газу через шантаж з боку Росії. Сьогодні очевидно, якщо б Тернопіль не мав котелень на альтернативному паливі, то місто залишилося б без тепла. Так само сьогодні – мусимо бути реалістами, якщо хочемо бути з гарячою водою.
Джерело.
