Це майже політичне гасло взяли на озброєння компанії, які надають фінансові послуги, і в короткий проміжок часу стали “дахом” для вітчизняних шахраїв і кидал.
Схем “розводу” на гроші в наш час безліч, суть їх полягає в тому, щоб спровокувати жертву на переказ коштів на потрібний рахунок під будь-яким приводом.
Структурно українські шахрайські схеми дуже різні, але кожна схема по “видуріванню” грошей українців чи то за допомогою дзвінка “з поліції”, то чи за допомогою фальшивого “виграшу” за який треба внести передоплату, впирається в компанію через яку “кинутий” переведе гроші на рахунок зловмисників.
Вимоги у шахраїв до такої конторі нечисленні, але істотні:
компанія повинна зберегти анонімність одержувача грошей, тобто шахрая.
служба фінансової безпеки цієї компанії повинна не реагувати на заяви “кинутих” українців.
Якщо зібрати звіт про найпоширеніші шахрайських схемах які працюють на території України, можна побачити що левова частка операцій з переказу коштів після дзвінка шахраїв робиться через систему iPay.
Ця система цікава не тільки тим, що користується майже стовідсотковою популярністю у вітчизняних кидал, хлопці з iPay регулярно потрапляють в некрасиві ситуації, коли не чекаючи шахраїв самостійно знімають гроші з карток клієнтів.
Ось коротка історія.
30 липня 2016 року жінка поповнила через офіційний сайт iPay поповнила мобільний свого чоловіка на суму в 10 гривень, розрахувавшись карткою “Ощадбанку” її чоловіка. Одразу ж чоловікові прийшла СМСка про зняття з його рахунку 11 гривень 49 копійок – сума поповнення плюс комісія. Начебто, все добре, але не тут то було. На наступний день приходять повідомлення, що з карти чоловіка списані гроші – три рази по 510 і один раз 308 гривень – до 1838 гривень. Переказ грошових коштів стався через платіжну систему iPay. Причому, слідству, згідно Рішення Троїцького районного суду Луганської області, так і не вдалося з’ясувати на яку карту або рахунок були переведені вкрадені гроші.
Ніхто, крім iPay не знав фінансової інформації про карту потерпілих (номер картки, термін дії картки, CVR-код), яка потрібна була для зняття грошей.
Висновки робіть самі.
Але якщо хтось подумає, що сума в тисяча вісімсот з гаком гривень невелика, то через цю платіжну систему викрадають і великі гроші. У лютому цього року викрали 40 тисяч гривень.
Квітень 2017 го – викрали 248 тисяч гривень,
лютий 2017 го – 16 тисяч гривень,
червень 2016- го – 17 тисяч гривень.
І таких судових рішень маса. З миру по нитці, як то кажуть.
Якби iPay займалася якісним наданням фінансових послуг, то компанії не склало б труднощів виявити недоліки в системі, якими користуються шахраї, але iPay на українському ринку ось уже десять років, і схема роботи не змінюється, від чого виграють українські “кидали” і сама платіжна система iPay.
У сухому залишку ця компанія протягом 10-ти років сприяє зловмисникам, які прагнуть обчистити кишені простих українців. Такі собі онлайн-кишенькові злодії зразка 21-го століття.
Бенефіціаром компанії-кишенькового злодія є Костянтин Куклев. Колись він був одним з найбільших гравців з випуску пластикових карт в Україні. Свого часу над прибутки від продажу пластикових карт призвели до того, що в 2014 році на бізнес Куклєва звернули увагу податківці.
Фіскали інкримінували його “Пластик карті” несплату мільйонів податків і намагалися стягнути їх через суди. Куклев ж, в свою чергу все заперечував, стверджуючи що у нього чистий бізнес і заборгованості немає. Тоді справа йому вдалося зам’яти, від податкової відбилися, хоча розгляд кількох справ (всього їх по ТОВ “Пластик карті” було заведено 49) тривають і понині.
Сьогодні він володіє iPay через фірму ТОВ “Універсальний дата центр”, яка займається створенням програмного забезпечення. Однак дивна фінансова звітність в якій вказана не тільки низька рентабельність цього підприємства, а й непомірно високе боргове навантаження наштовхують на думку, що ТОВ Універсальний дата центр “- це звичайна мийка для брудних грошей.
Так що варто, напевно, двічі подумати, перш ніж довіряти свої гроші з карти платіжної системи iPay. Адже у вас їх можуть просто відвести, як у тієї жінки з Луганської області. Ну або кому буде приємно розуміти і усвідомлювати, що його гроші, які він заплатив в якості комісії, прокрутять і “відмиють” через банки з сумнівною репутацією. Та й взагалі, краще обходити десятою дорогою платіжні системи настільки популярні у сучасних онлайн-кишенькових злодіїв.
Джерело.
