“Мій чоловік пілот, з одного з рейсів повернувся з навонapoдженою донькою”

Марина була заміжня, вони прожили з чоловіком вже 10 років, але чоловік так і не був готовий до дітей, Марина весь час сиділа на таблетках, вона дуже сильно хотіла малюка, але не могла зрадити або обдурити чоловіка.

Марині вже 35, у неї хороша робота, але майже щовечора вона проводить на самоті, тому що її чоловік Інокентій пілот, він майже весь час проводить в розліт, зрідка випадають вихідні, які вони проводять разом. Або вдома в обнімку на дивані біля телевізора, або їздять на дачу, відпочити і розвіятися, посмажити м’яса.

Одного разу Інокентій прилетів з чергового рейсу занадто задумливий, Марина намагалася з’ясувати причину, але чоловік мовчав два дні, а потім все-таки вирішив серйозно поговорити:

-Марино, у мене до тебе серйозна розмова, вона тобі дуже сильно не сподобається, ти будеш засмучена, збентежена і можеш вважати мене зрадником, хоча це так і є!

Початок розмови Марині вже не сподобалося, але їхнє сімейне життя будувалася на довірі, значить, що б зберегти сім’ю, доведеться вислухати і Марина погодилася:

-Я слухаю!

-Тільки прошу, Марішо не перебивай, спочатку вислухай, потім подумай, а потім скажеш мені свою відповідь!

-Добре, я зроблю, як ти просиш!

-Марино, я неодноразово літав в місто Н, ти це прекрасно знаєш, іноді ми там затримувалися на тиждень, але це не наша вина, ти ж знаєш що там такий графік. У черговому рейсі, я познайомився з жінкою, я не знаю, як таке могло статися, але прокинувся я одного разу з нею.

Пробач Марино, я розумію твої почуття, мене це не виправдовує, але я правда не можу зрозуміти, як це сталося. Сталося так, що вона зaвaгiтніла, і ось тиждень тому наpoдила, я саме був там, дитину я записав на себе, але вона відмовляється від дитини і не хоче її виховувати. Я ж в свою чергу не хочу, що б моя дитина виховувалася в дитячому будинку, це не місце для дитини!

Тому я хочу тебе запитати, як вчинити? Піти мені з дому і виховувати дитину в поодинці або ти зможеш її прийняти, і ми будемо жити разом? Можеш відразу не відповідати, подумай, добре подумай.

-Кеша, а хто наpoдився? А то все дитина, та дитина?

-Hаpoдилася дівчинка, я назвав її Марина, вона, як кажуть лікарі, абсолютно здорова!

-Я прийняла рішення, ми будемо разом виховувати дочку, а потім ми можемо наpoдити їй братика або сестричку!

-Тоді завтра я лечу в Н, а ти поки візьми гроші і приготуй все необхідне!

На наступний день Інокентій полетів, а Марина вирушила з великим задоволенням в дитячий магазин, вона купила все необхідне і навіть більше, вона накупила море різноманітних суконь на малечу і з любов’ю і турботою все випрала і випрасувала.

Інокентій повернувся через два дні, Марина зустрічала його в аеропорту, вона вже y вікно побачила, як він спускається по трапу з рожевим конвертом на руках, вона стояла і переминалася з ноги на ногу, вона не могла дочекатися, коли ж уже візьме дочку на руки.

Минуло п’ять років, Марина молодша, зростає дуже хорошою дівчинкою, справжньою помічницею, Інокентій обожнює малявку і зараз він не розуміє, як можна було стільки років жити без такого щастя як дитина.

Марина дуже сильно любить дитину, і весь час її балує, а місяць тому у них наpoдилася друга дочка. Марина молодша дуже дбайливо ставиться до сестрички, вона допомагає мамі купати дитину, переодягати, а на вулиці, вона бере коляску з сестричкою і з гордо піднятою головою крокує по алеї!

Джерело.