Однією з невід’ємних умов гарної обороноздатності фортеці завжди були не тільки високі стіни, але й міцність інших супутніх фортифікаційних споруд – людські руки для цього не тільки виконували колосальну роботу з переміщення величезного обсягу грунту, створюючи земляні вали, а й повертаючи назад річки, щоб вода стала на перешкоді ворогові. Прикладом одного з таких чудових творінь є Тернопільський став.
Його історія почалася в далекому XVI столітті, коли відразу по завершенні будівництва замку перед власником тернопільських земель Яном Амором Тарновським (1488 – 1561) постало питання про надійний захист свого новоствореного дітища. Тоді-то і з’явився на світ проект перекриття протікаючої поруч річки Серет дамбою для створення штучного озера для перегородження сухопутних підступів до твердині.
джерело http://ternopil.te.ua/
