Питання виділення чималої території під Хресну дорогу для храму автокефальної церкви, якій взагалі не притаманні Хресні дороги, дивує багатьох тернополян.
Землю виділили на вул. Чернівецькій. Як виглядав процес голосування описала в Фейсбуці Любов Вовк.
“Цікаве таке виділення землі під цікавий об`єкт цікавій церкві. За виділення проголосувало більш, ніж половина – 23 депутати. Як це було. Зачитують проект рішення.
Голова земельної комісії каже – я не сильний в тих релігійних нюансах, але кажуть, що автокефальні православні не мають хресної дороги. Міський голова каже – ну а хто ж то годен знати, в залі нема присутніх представників релігійної громади, щоби пояснили.
Вирішили звернутися до депутата, який є священиком греко-католиком. Отче, розкажіть, бо ж ми не в темі. Отець сказав коротко – тільки римо-католики і греко-католики мають хресну дорогу.
Опа, і 23 депутати все одно дають дозвіл на “хресну дорогу”… Нема слів.
Ну ок, може не довіряють отцю-католику, бо конкурент автокефалів… Але ж можна було не голосувати до з`ясування правди…
Аргумент, що депутати боялися йти проти церкви, не аргументований. Бо за цієї каденції часто відмовляють церквам у наданні землі в місті.
Значить є якийсь інший аргумент, чому ж проголосували, знаючи про ризики”, – написала Люба Вовк.
Тетяна Вербицька, яка мешкає неподалік, вирішила з’ясувати, кому ж виділили земельну ділянку.
“За 10 років, відколи я живу на Чернівецькій, не раз хотіла якось описати цей мікрорайон для тих, хто тут ніколи не був. У ньому є маса особливостей. Одна з них – мікрорайон без народної назви, як то БАМ чи Аляска, і навіть без якоїсь офіційної. Друга – тісне сусідство із цвинтарем, яке, між іншим, нікого тут особливо не хвилює. Про інші особливості нашого мікрорайону розповім наступного разу, а сьогодні оповім про найгарячішу новину: незабаром тут збудують єдину в Тернополі Хресну дорогу. І на це на останній сесії ТМР виділили автокефальній церкві одразу 22 сотих землі.
Мене одразу здивували дві речі: звідки тут взялася автокефальна церква, якщо я знаю тільки про один храм на Чернівецькій, що належить УГКЦ. І навіщо таку грандіозну річ як Хресна дорога будувати по сусідству із цвинтарем, Об’їзною дорогою і АЗС?”, – дивується Вербицька.
Щось схоже на церкву вона таки розшукала.
“Невеличка будова чи то із дошок, чи то із ДВП, зі старим іржавим кіоском біля стіни аж ніяк не скидалася на храм, який замахнувся на такий грандіозний проект. Втім, хрести на даху таки переконали мене, що я знайшла те, що шукала. Вивіски немає, натомість написаний від руки розклад Богослужінь з номерами мобільних священиків.
Розбита болотом дорога розділяє територію на дві частини: залишок гаю і велику галявину із церквою та дерев’яним хрестом на протилежному боці. Всього за кілька десятків метрів шумить об’їзна. А між деревами, що через дорогу від церкви, розкидано купа сміття, пляшок з-під алкоголю та недопалків.
Я не настільки релігійна людина, щоби розумітися у церковних справах на рівні тих, хто одним жестом віддав 22 сотих нашої з вами землі на нібито добру духовну справу. Але враження від усього побаченого було настільки гнітючим, що я зрозуміла: жоден із тих, хто голосував “за”, ні разу тут не бував. Я не маю права когось засуджувати, але викладаю наприкінці фото церкви УГКЦ на нашій вулиці. Просто для порівняння: де добрий господар і згуртовані прихожани, а де просто наспіх збита із дошок і хреста церква, оточена болотом і сміттям, але з претензією на чималий шмат землі і унікальний та затратний проект на ній”, – описала ситуацію Тетяна Вербицька.
